Тривожні розлади

Останнім часом тривожні розлади, як причина звернення до психотерапевта і лікаря-психіатра, зустрічаються частіше за інші. Або людина приходить з уже встановленим діагнозом “панічний розлад”, або приходить до лікаря-психіатра, вже здійснивши почесне коло по інших фахівцях (терапевту, кардіологу, гастроентерологу), пройшовши безліч обстежень, встигнувши полікуватися і не отримавши помітного полегшення.

Тривога – це відчуття небезпеки. Іноді тривога є природною, адекватною, корисною. З біологічної точки зору, почуття тривоги має вберегти нас від небезпеки. Кожна людина відчуває тривогу, хвилювання, занепокоєння або напругу в ситуаціях новизни та невизначеності. Людина може відчувати тривогу, йдучи темною вулицею вночі, або хвилювання перед іспитом. Така тривога нормальна, корисна, вона спонукає нас підготуватися до іспиту, шукати безпечну дорогу на вулиці вночі. Але коли тривога занадто виражена, вона приносить страждання. Коли тривога стає постійною, ми говоримо про тривожний розлад. Наприклад, ситуація, коли пацієнт чекає на результати аналізів. Тривога може бути при цьому настільки сильною, що людина не знаходить собі місця, метушиться, емоційні переживання супроводжуються тілесними відчуттями – серцебиттям, порушенням дихання, внутрішнім тремтінням. Фізичні прояви тривоги, паніки бувають настільки сильні, що здається – вони призведуть до смерті. Насправді ці відчуття це і є тривога, її фізичний прояв. “У мене серцебиття і це мене тривожить… у мене тремтить усередині і це мене лякає… я не можу вдихнути, значить, я задихнуся…”. Фіксуючись на цих відчуттях, людина потрапляє в порочне коло тривоги – тривога, пов’язана з якимись життєвими обставинами, має прояви в тілі, а ці ж фізичні прояви тривоги спричиняють її посилення. Людина починає переживати за роботу серця, органів дихання. На цьому тлі легко розгорітися страху – смерті або зійти з розуму. Спроби контролювати свій стан практично приречені на невдачу. Поки людина вважає, що причина її стану фізична, вона буде шукати допомоги у лікарів.

Якщо Ви відчуваєте постійне занепокоєння, напруженість, втому, дратівливість, головні болі, м’язову напругу, нудоту, часті позиви до сечовипускання, тремтіння, труднощі з концентрацією уваги, якщо важко заснути або сон переривчастий, можливо, у Вас проблеми з тривогою. Необхідно звернутися до психотерапевта або лікаря-психіатра.