Хто схильний до панічних атак?

“Здається, що колись почуття керували людьми, і не були прикрою перешкодою”.

П.Куттер

Клієнти, які страждають на тривожні розлади, панічні атаки, часто ставлять запитання, чому це сталося саме з ними? Частина пацієнтів пов’язує виникнення розладу зі своєю природною емоційністю, вразливістю, недовірливістю. Але тривожні розлади виникають і в людей, на перший погляд, малоемоційних. У них є спільні особистісні риси. Зазвичай, це люди, які “роблять”, а не “відчувають”. Такі люди у вчинках керуються розумом, а не почуттями. Їхні якості високо цінуються в суспільстві – вони думають, відповідальні, багатофункціональні, прагнуть усе зробити вчасно і досконало. Їхнє життя підпорядковане розпорядку, і, найімовірніше, їхній час розписано по хвилинах, до того ж надовго вперед. Часто вони славляться тим, що можуть встигнути зробити за день 100 справ. У цьому розпорядку майбутнім пацієнтам психіатрів і клієнтам психотерапевтів почуття, емоції тільки заважають, їхній прихований запит – позбавити незручних почуттів. “Приберіть у мене тривогу, страх, сором, провину, ревнощі, відчуття внутрішньої порожнечі, цікавість, закоханість…” Багато клієнтів ідеалізують безпристрасність, для них почуття – синонім підвищеної чутливості, вразливості, вразливості – того, чого хочеться позбутися. Описуючи себе, своє життя, така людина радше говоритиме про дії та події, а не про ставлення до них, ситуації, себе. Емоції, що виникають, вони ігнорують або блокують. Тривожні розлади, панічні атаки є наслідком алекситимії – нездатності усвідомлювати свої почуття і висловлювати їх словами. І утримані почуття, накопичуючись, створюють ту саму напругу, яка періодично розряджається в неконтрольованій панічній атаці.
Працюючи з однією клієнткою, яка була втіленням прагматизму, здорового глузду і, “за сумісництвом” страждала на панічний розлад, я потихеньку пропонувала їй думку про її особистий простір, вільний час, відпочинок. У відповідь я бачила тривогу в її очах, здавалося – ще трохи і вона задовго запланує і розпланує цей вільний час. Питання, що таке особиста свобода, може поставити клієнта в глухий кут. У всьому цьому ритмі життя начебто й немає місця для несподіваних, спонтанних переживань. Усе було б добре, якби не напади паніки і, часто, психосоматичні захворювання.
Моя психотерапевтка казала: “Про почуття є дві новини – одна хороша, інша погана. Погана новина – почуття виникають без нашого контролю, неможливо викликати в себе роздратування або ніжність. Хороша новина – прожите і виражене почуття йде, звільняючи місце новим почуттям”. У психотерапії людей, які страждають на тривожні стани, панічні атаки, відбувається і їхнє емоційне утворення. Клієнт вчиться розпізнавати ту незрозумілу внутрішню напругу, переживати почуття, виражати їх, і, як результат, контролювати свої емоції.